Вже більш, ніж півтора місяці, як я переїхав жити до США. Для нових читачів нагадаю, що я перед цим 13 років прожив в Австрії. Ну і десь можна здогадатись, що я оригінально з України.
Переїхати до США було моєю давньою, ну не мрією, але великим бажанням. Дуже великим. Мені завжди якось підсвідомо хотілось тут побувати, але так склались обставини, що вперше я відвідав США в 2019 році. І я був надзвичайно вражений. Блін, от тему зачепив. Зараз не зупинюсь. Все ж трохи розповім.
Отже, на мій погляд, США вражає багатьма речами, але найбільше і найважливіше, що я бачу, це: дуже привітні відкриті, привітні і здебільшого позитивні люди. Я дуже люблю і поважаю (а зараз і сумую) як свою Батьківщину, Україну, так і свій дім, Австрію. Але США реально сильно, ну дуже сильно відрізняються в цих аспектах. І мені це страшенно подобається. Отже – люди.
Друге – відчуття свободи. Про це можно довго пояснювати і ще довше дискутувати. Але відчуття свободи. Дуже незрозуміле і нематеріальне відчуття свободи, яке відчувають дуже багато тих, хто відвідує США з перших кроків в аеропорту. Ти його відчуваєш якось головою і тілом. І воно є. Ми обовʼязково ще повернемося до цієї теми, але поки розповідаю про свої відчуття.
Ну і третє – це простір, так, він дуже повʼязаний із свободою, проте це дещо інше. Простір в США – це окрема цінність, яка мене вражає. Це безкінечне все: і дороги, і небо, і океан, і гори, і пустелі, і міста, і вулиці, і все що є на Землі – безкінечне. І це вражає.
До того ще дуже-дуже багато як важливих, так і дрібних відмінностей, які, як мені здається, я розумію і від того ціную. Ну ось такі у мене були враження. 2019 року. І я одразу вирішив підготуватись і пожити в США кілька років принаймні.
Але тут трапився… Ковід. За буквально кілька місяців світ накрив локдаун і тут вже стало не до Америки. Тим не менше, я мріяв і намагався готуватись як міг. В принципі, я бачив шляхи вирішення питання і робив все від мене залежно, щоб реалізувати побажання.
Варто зауважити, що дуже особливою умовою у мене був (ну то і є) Фенстер. Звичайно, бо його з собою не забереш і залишати “як є” дуже, ну дуже небезпечно (і це правда, яка підтверджується регулярно). Тож я намагався все підготувати як слід, щоб все могло без мене працювати.
І тут клятущі москалі (якого дідька їх звуть росіянами чи пак “рускімі”, я до цих пір не знаю, хоч і історія – мій профільний фах). 2022. Ну я – то дрібниці, то ясно. Але клята війна значно вплинула і на мої плани, і на мої підготовки. Дуже сильно. Але як я вже сказав – то дрібниці, якщо казати про мене особисто, по зрівнянню з тим, яке лихо ці потвори наробили всім людям.
Тим не менше, коли в 2023 році стала можливість поїхати, то я поїхав. У нас із дружиною була можливість пожити в США рік, із можливістю подовжити, але Фенстер не відпустив надовго. Я був змушений повернутись вже за 10 місяців аби налагодити все, що без мене не лагодилось. А за цей час ми зробили спробу ще раз і ось, за майже півтора року ми знову в США. Ура! І тепер можливий термін життя в США умовно “необмежений”, ми можемо тут лишатись стільки, скільки буде бажання.
Звичайно, за час, що я був у Відні, я спробував максимально врахувати помилки свого першого відʼїзду і налаштувати ще більш автономно, ніж я думав першого разу. Вдалось чи ні – побачимо. Треба буде ще раз повернутись – повернусь звісно, але точно на обмежений термін, бо мій дім тепер – США. Так я вирішив вже досить давно і тепер залишається лише робити, що задумав 🙂
Одним словом, я – в США. І тепер – це мій дім. Я, якщо чесно, ще не зовсім це відчуваю. Почасти так, часто – ні. Десь завис між різними країнами. Але день за днем усвідомлюю, що я вже тут. Вже багато чого зроблено – і помешкання облаштували, і документи зробили. Вже й компанію свою організував. Але пока ще я трохи часу перед активною активністю. Ще є кілька речей, які треба завершити у Відні.
Тож, блог тепер буде частково і про життя в США, і про каву в США, і про бізнес в США. Налітай, кому цікаво. До речі, у мене навіть є тепер імейл-розсилка, форма підпису внизу сторінки, тож велкам, як у нас тут кажуть.
Смачненьку гейзерку вже випив, чого і вам бажаю 🙂
Текст: (c) Сашко Ямковий
Саундтрек: Я живу в США (c) Сашко Ямковий, ChatGPT, Suno
Залишити відповідь